Екоцид на Азовському: окупанти перетворили море на отруєну зону 

Азовське море, яке раніше було рекреаційною зоною, через окупацію та наслідки війни дедалі більше перетворюється на небезпечну територію для природи й людей. 

Це наймілкіше море у світі: його середня глибина становить приблизно вісім метрів, а площа сягає 39 тисяч квадратних кілометрів. Саме через невелику глибину Азовське море особливо чутливе до забруднень. Шкідливі речовини тут не розсіюються так, як в океанах, а швидко поширюються акваторією та накопичуються в донних відкладеннях. 

Від початку повномасштабної війни води поблизу Бердянська та інших окупованих прибережних міст регулярно забруднюються пальним, мастилами й залишками військової техніки. Затоплені судна та збиті ракети залишають у морі токсичні сполуки, які осідають на дні й можуть роками впливати на стан довкілля. 

Одним із найбільш помітних випадків забруднення стала аварія двох російських танкерів у районі Керченської протоки в грудні 2024 року. Тоді в море потрапили тисячі тонн мазуту. Забруднення дійшло до окупованого узбережжя Криму та Бердянської коси, а супутникові знімки зафіксували в Азовському морі пляму нафтопродуктів площею близько 300 квадратних кілометрів. Після штормів мазут виносило на берег, зокрема в Кирилівці та інших населених пунктах. 

Ще одним чинником ризику стало неконтрольоване судноплавство. російські судна, серед яких часто є застарілі та екологічно небезпечні, вивозять ресурси з окупованих територій. Це посилює забруднення нафтопродуктами, а також сприяє потраплянню до Азовського моря чужорідних видів із Чорного моря. 

Погіршує ситуацію й руйнування або критичне пошкодження очисних споруд у населених пунктах на узбережжі. Через це каналізаційні та промислові стоки потрапляють безпосередньо в море, формуючи небезпечні умови для морських організмів. 

Однією з найсерйозніших змін стало швидке зростання солоності Азовського моря. Цей процес почався ще до повномасштабного вторгнення, однак у роки окупації значно прискорився. Для екосистеми це становить серйозну загрозу: екологи попереджають, що подальше підвищення солоності може спричинити загибель водоростей, планктону та риби. 

Зміна солоності також призвела до різкого збільшення кількості медуз — до мільйонів тонн. Їхні масові скупчення перетворюють прибережні води на густу желеподібну масу, ускладнюють рибальство та роблять купання небезпечним. 

На цьому тлі традиційні промислові види риби швидко зникають. Медузи активно споживають кормову базу, через що риба втрачає джерела живлення. 

Окремою загрозою є поширення синьо-зелених водоростей. За даними Південного наукового центру російської академії наук, вони вже рухаються з Таганрозької затоки в інші райони Азовського моря. Такі водорості зменшують рівень кисню у воді, що може спричиняти масову загибель риби та подальше руйнування екосистеми. 

Небезпека для людей нині пов’язана не лише з купанням, а й зі споживанням риби, виловленої в морі. У ній можуть накопичуватися токсини та важкі метали. 

Рибальство, яке традиційно було важливою частиною економіки прибережних громад, опинилося на межі занепаду. Надмірний вилов, зростання солоності, хімічне забруднення та відсутність належного управління зробили галузь фактично нежиттєздатною.