Перейти до змісту

Оборонець перебував два тижні в полоні у бліндажі з окупантом і змусив його здатися

Піхотинець 118 окремої механізованої бригади з позивним «Картман»

34-річний піхотинець 118 окремої механізованої бригади з позивним «Картман»,два тижні провів у бліндажі разом із окупантом на Запорізькому напрямку. І змусив його здатись в полон українським силам.

За словами військового, у п’ятницю, 13-го березня, російські сили з восьмої ранку почали масовано бити по їхній позиції. Після сильного задимлення піхотинці на певний час втратили свідомість. Прокинулися вони за кілька секунд до вибуху, від якого перекриття бліндажа розлетілося. «Картман» опинився під завалами із затиснутими ногами. Його побратим загинув у нього на очах.

Боєць розповідає, що зміг вибратися з-під завалів і вискочити через зруйноване перекриття. Коли він тікав, чув звук дрона в небі, а вже за дві хвилини стався ще один вибух у вже розкритому бліндажі. За словами військового, тоді він зрозумів, що вдруге уникнув смерті буквально за 120 секунд.

Ховаючись від ворожих дронів, «Картман» заскочив у перший-ліпший бліндаж, де опинився перед дулом автомата — там був російський військовий. Піхотинець каже, що був контужений і спершу погано розумів слова, але з акценту одразу відчув, що перед ним окупант. Той не вистрілив. Згодом, за словами українського бійця, росіянин пояснив, що не став стріляти, бо той був без зброї. Водночас окупант вийшов на рацію і доповів своєму командуванню, що нібито вбив українського військового, бо інакше, як він пояснив, до їхнього укриття могли б спрямувати дрон-камікадзе.

Так почалося вимушене співіснування в тісному бліндажі. Спочатку, розповідає «Картман», окупант допитував його і намагався дізнатися, де перебувають українські пілоти. Також він шукав на тілі татуювання, GPS-чіп і заборонені речовини, бо, за словами бійця, вірив пропагандистським уявленням про українських військових.

Через кілька днів «Картман» помітив, що поведінка росіянина різко змінювалася: в одні моменти той у приступах люті приставляв автомат до його голови, а наступного дня міг поділитися шматком шоколаду. При цьому, як згадує український військовий, сам окупант мав лише шоколадку і пів літра води, яку йому скидали з дрона на одну-дві доби.

Тоді піхотинець зрозумів, що його головною зброєю стало слово. Коли росіянин називав його «фашистом», «Картман» спокійно пояснював, хто насправді прийшов на чужу землю і які ознаки має фашизм. Найбільше ж, за його словами, подіяв голод.

Піхотинець 118 окремої механізованої бригади з позивним «Картман»

Український боєць почав розповідати окупанту про забезпечення в українській армії, про те, що військовим доставляють їжу та необхідні речі за будь-якої погоди. Також він говорив про умови утримання російських полонених в українських колоніях: триразове харчування, роботу та можливість мати кошти на сигарети й дрібні побутові потреби. За словами «Картмана», поступово він бачив, як ця інформація впливає на росіянина.

Зрештою окупант, який, за словами бійця, розумів, що прийшов фактично «в один кінець» і знав про російського військового на сусідній позиції, який місяцями залишався без евакуації, сам запропонував план: українцю потрібно було якось вийти на своїх, щоб їх почали забезпечувати.

Для цього «Картман» написав на шматку картону, хто він, і кілька діб намагався подати сигнал українському дрону. План спрацював. Коли безпілотник завис над їхнім бліндажем, «Картман» вийшов назовні з картонкою. За його словами, він розумів: якщо їх помітив ворог — це кінець, але і якщо це був український дрон, то небезпека теж залишалася, адже їх могли прийняти за росіян. Боєць каже, що в батальйоні його вже вважали загиблим.

Оператор дрону, який підлітав звернув увагу на виснаженого військового. Дрони знизилися і впізнали «Картмана». Після цього прилетів Мавік, який скинув рацію із запискою: «Хлопці, ми вас побачили. Лишній раз не висовуйтесь. Ми вас заберемо».

Після цього, за словами бійця, він замовив по рації їжу і воду. Коли пакунки скинули, а росіянин зміг нормально поїсти, той остаточно погодився здатися. «Картман» каже, що саме тоді окупант остаточно переконався, як українське командування ставиться до своїх військових, як їх забезпечує і як намагається врятувати.

28 березня, під прикриттям туману, відбулася евакуація українського військового та вже полоненого окупанта. Історією «Картмана» поділилась 118 окрема механізована бригада на своїй сторінці у фейсбук.