За нав’язливі дзвінки і повідомлення штрафуватимуть до 68 тис: деталі

В Україні можуть запровадити окрему кримінальну відповідальність за сталкінг — нав’язливе переслідування людини, стеження, небажані дзвінки, повідомлення та інші форми психологічного тиску. Відповідні зміни передбачають законопроєкти №12088 та №12297, які наразі перебувають на розгляді Верховної Ради.

Нині в українському законодавстві немає окремої статті, яка передбачала б покарання за сталкінг. Через це, як зазначають автори законодавчих ініціатив, правоохоронці часто не мають достатніх правових механізмів для оперативного реагування на випадки систематичного переслідування.

Законопроєкт №12297 пропонує доповнити Кримінальний кодекс новою статтею 129-1 «Незаконне переслідування (сталкінг)». Під сталкінгом пропонується розуміти умисне повторне незаконне стеження за людиною, нав’язування спілкування, втручання в її особисте чи сімейне життя, а також небажані контакти через електронні засоби зв’язку, якщо такі дії викликають у потерпілої особи страх за власну безпеку або безпеку близьких.

За вчинення такого правопорушення законопроєкт передбачає покарання у вигляді штрафу до 68 тисяч гривень або обмеження волі строком до двох років.

Паралельно до Кабінету Міністрів зареєстрували петицію із закликом якнайшвидше підтримати законодавчі зміни щодо криміналізації сталкінгу. Її автори просять уряд підтримати законопроєкти №12088 і №12297, доручити Міністерству юстиції та Міністерству внутрішніх справ опрацювати необхідні зміни для виконання вимог Стамбульської конвенції, а також зобов’язати Національну поліцію розробити ефективні алгоритми реагування на звернення постраждалих від переслідування.

У петиції зазначається, що від сталкінгу потерпають тисячі українців. Автори наголошують, що йдеться не про «нав’язливу увагу», а про систематичне переслідування, яке може включати стеження офлайн і в інтернеті, небажані повідомлення та дзвінки, погрози, розголошення персональних даних, приховану фото- й відеозйомку, використання фейкових акаунтів, спам-атаки та психологічний тиск.

На думку авторів звернення, переслідування нерідко стає передумовою для більш тяжких злочинів, зокрема фізичного насильства чи навіть убивства. Вони також нагадують, що стаття 34 Стамбульської конвенції, яку Україна ратифікувала у 2022 році, передбачає необхідність встановлення кримінальної відповідальності за повторну загрозливу поведінку, яка змушує людину боятися за свою безпеку.