Перейти до змісту

270 днів на передку: боєць 128 ОГШ ЗБ керував відбиття ворожих штурмів просто на передових позиціях

Боєць 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади Сергій із позивним «Вінні»

Боєць 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади Сергій із позивним «Вінні» розповів про бої на передових позиціях, де йому доводилося керувати відбиттям російських штурмів фактично під постійним вогнем.

Чоловік служить із 2019 року. Боєць згадує, що першим виходив із укриття та першим відкривав вогонь, аби побратими бачили його впевненість. А вже тоді, коли ніхто не бачив, міг лежати тихо й молитися.

За словами військового, атаки ворога тривали майже без пауз. Найчастіше росіяни намагалися наблизитися в умовах поганої видимості — під час туману, дощу або густої мряки. Один зі штурмів окупанти здійснили на мотоциклах. Сергій розповів, що в темряві помітив лише світло фари та силует мотоцикла, після чого українські бійці одразу відкрили вогонь.

Після цього почалися атаки FPV-дронами, вибухи гранат і стрілецький бій безпосередньо біля бліндажа. Військовий згадує, що через удари здригалася земля, а навколо стояли пил і дим. Щоб не допустити ворога всередину укриття, він вибігав і прострілював вхід.

Були й моменти, коли ситуація здавалася майже безнадійною. Сергій зізнається, що під час одного з потужних обстрілів уже думав, що це кінець, і хотів записати голосове повідомлення рідним.

Військовий на полі бою

Водночас боєць каже, що для себе вирішив: живим у полон не здасться. Він тримав поруч гранату й був готовий підірвати себе, якби росіяни змогли зайти в укриття.

У найважчі хвилини, за словами Сергія, його тримали думки про дім — дружину та сина. Їхні голоси й обличчя він згадував між обстрілами. Найбільше військовий хотів повернутися до родини.

Попри постійну небезпеку, він майже не телефонував додому. Каже, що писав дружині лише короткі повідомлення, що все спокійно, бо не хотів, аби вона чула вибухи.

Загалом Сергій провів 270 днів на передових позиціях, де кожен день міг стати останнім. Коли йому нарешті вдалося вийти на мирну територію, першим бажанням стала звичайна пляшка солодкої газованої води.

Після цього він узяв телефон і написав дружині коротке повідомлення: «Я вийшов».