Звинувачення у нацизмі: Ізраїль обурений перепохованням лідера ОУН Андрія Мельника
Міністерство закордонних справ Ізраїлю заявило про “серйозну стурбованість” через рішення провести в Україні перепоховання провідника ОУН Андрія Мельника. Відповідну позицію відомство оприлюднило 25 травня в соцмережі X.
В ізраїльському МЗС висловили жаль через офіційну державну церемонію перепоховання Мельника, якого у заяві назвали лідером ОУН, що співпрацював із нацистами. У відомстві наголосили, що не можна ігнорувати історичну правду та пам’ять про жертв, убитих нацистами і їхніми поплічниками.
Із критикою також виступив меморіальний комплекс історії Голокосту Яд Вашем. Там заявили, що вшанування Мельника “підриває моральну цілісність”, на якій ґрунтується пам’ять про Голокост. У дописі зазначили, що йдеться про вшанування лідера руху, який, за позицією Яд Вашем, підтримував нацистську Німеччину та співпрацював із нею під час переслідувань і вбивств мільйонів євреїв.
Водночас голова Організації українських націоналістів Богдан Червак назвав заяву МЗС Ізраїлю “відвертою провокацією” та звинуватив відомство в підігруванні російській пропаганді.
За словами Червака, такі твердження “не мають нічого спільного з історичною правдою”. Він також заявив, що раніше представники єврейської сторони вже перепрошували перед Андрієм Мельником через подібні звинувачення. Голова ОУН закликав ізраїльське МЗС відкликати заяву та вибачитися перед Україною.
26 травня на території Національного військового меморіального кладовища поблизу Києва відбулася церемонія перепоховання провідника Організації українських націоналістів, полковника Армії УНР Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник.
У церемонії взяли участь президент України Володимир Зеленський і представники української влади.
Андрій Мельник був українським військовим і політичним діячем XX століття. Він служив у Легіоні Українських січових стрільців, мав звання полковника Армії УНР і був близьким соратником Євгена Коновальця, з яким познайомився в російському таборі для військовополонених.
Мельник належав до співзасновників Української військової організації та Організації українських націоналістів. У 1924 році його заарештувала польська влада, після чого він чотири роки перебував у в’язниці.
Після загибелі Коновальця у 1938 році Мельник, згідно з його усним заповітом, очолив Провід українських націоналістів. Під час німецько-радянської війни він перебував у Берліні й справді пов’язував певні сподівання зі співпрацею з Гітлером задля створення українських збройних формувань, однак швидко розчарувався в політиці Німеччини щодо України.
Після того як Мельник виступив проти планів включити Східну Галичину до Генеральної губернії, його разом із дружиною заарештували та відправили до концтабору Заксенгаузен.
Після завершення Другої світової війни Мельник певний час перебував у таборах для переміщених осіб. Згодом він отримав запрошення від Великого герцога Люксембурзького бути його гостем і з кінця 1945 року жив у Люксембурзі.
Андрій Мельник помер 1 листопада 1964 року в Кельні. Його поховали на міському цвинтарі Бонвуа в Люксембурзі.