Загинув 23-річний герой, єдиний, хто зголосився евакуювати побратима, ціною свого життя

23-річний киянин Олександр Явнюк на позивний "Мекс" загинув, рятуючи поранених побратимів. Його історією з РБК-Україна поділилися підрозділ активних дій "Артан" ГУР та проєкт "Янголи спорту" Спортивного комітету України. Він народися родині, де батьки мали вади слуху. Ще малою дитиною Сашко вивчив жестову мову.

Перед війною він працював у Shockmotorsport - готував гоночні авто до змагань і сам марив перегонами", - поділилась мама Олександра. Згодом побратими назвали його "Мексиканцем", адже Сашко міг відремонтувати будь-яку американську машину. Так і з'явився його позивний - "Мекс".

На початку повномасштабного вторгнення Олександр залишався в Києві. Водночас він неодноразово намагався потрапити до війська - і щоразу отримував відмови через молодий вік. Лише у березні 2024 року він долучився до тактичної групи "Реванш" і став частиною спецпідрозділу "Артан" ГУР. Його роль - водій і навігатор бойової логістики - вимагала не лише професійних навичок, а й холодної голови, витримки та готовності діяти в умовах постійної небезпеки. Наприкінці 2024 року Олександр отримав медаль "За врятоване життя" від Головнокомандувача ЗСУ.

Останній раз Олександр говорив із родиною 1 січня 2025 року. 8 січня 2025 року на Запорізькому напрямку (поблизу Кам'янського Василівського району) виникла критична ситуація. Потрібно було терміново евакуювати пораненого бійця. Рішення приймалося за секунди. Однак під час евакуації машину атакували ворожі безпілотники. "Згодом його командир розповідав, що Олександр був єдиним, хто зголосився їхати. Ворог влучив дроном. Водій загинув миттєво. Саша вискочив з підбитого пікапа, але не встиг відбігти", - поділилась мама воїна. Він, за її словами, "отримав страшні травми, які не залишили шансу вижити". "Але той поранений хлопець, якого вони вивозили, залишився живий. Саша виборов для нього життя ціною власного", - додала мати героя.