Киянка оголосила голодування через службу чоловіка: жінка сама залишилась доглядати двох дітей з інвалідністю
Киянка Юлія Пилипенко, яка виховує двох дітей з інвалідністю, оголосила голодування, домагаючись звільнення свого чоловіка Василя з військової служби. Про це йдеться в матеріалі hromadske.
Жінка пояснює свій протест тим, що чинні норми законодавства не дозволяють її чоловікові демобілізуватися, попри те що діти потребують постійного догляду.
Василя мобілізували у 2023 році. На той момент інвалідність у дітей ще не була офіційно встановлена. За словами Юлії, після того як батько пішов служити, стан дітей суттєво погіршився: дворічний син Устим пережив сильний стрес і перестав говорити, а донька Василина стала ще більш замкненою.
Жінка почала підозрювати в дітей аутизм, однак процес встановлення діагнозу й оформлення інвалідності розтягнувся більш ніж на рік. Юлія розповідає, що за цей час зверталася до кількох психіатрів. Частина лікарів пояснювала поведінку сина затримкою розвитку або радила більше спілкуватися з дитиною.
Зрештою одна з лікарок, за словами Юлії, зазначила, що ознаки очевидні, й допомогла оформити дітям інвалідність.
Однак необхідні документи родина отримала вже після 18 травня 2024 року, коли набули чинності зміни до законодавства про військову службу. Відтоді військовослужбовця можуть звільнити зі служби через виховання дитини з інвалідністю лише за умови, що немає інших осіб, які зобов’язані її виховувати. Оскільки мати дітей є, батько не має права на звільнення. Водночас цивільні чоловіки за аналогічних обставин можуть отримати відстрочку від мобілізації.
Пояснюючи причини голодування, Юлія написала у фейсбук, що існує загроза безпеці, здоров’ю та розвитку її дітей з інвалідністю.
За словами жінки, самостійно доглядати за дітьми вкрай важко. Молодший син погано переносить шум і скупчення людей, його не можна залишати без нагляду навіть ненадовго. Донька через особливості розвитку навчається за індивідуальною формою та приймає антидепресанти.
Юлія каже, що навіть побутові речі, зокрема можливість відійти до туалету, залежать не від її бажання, а від того, чи є для цього безпечний момент.
Сам Василь після трьох поранень був визнаний обмежено придатним. Деякий час він проходив службу в ТЦК у Києві неподалік від дому. Родина розповідає, що тоді присутність батька позитивно впливала на дітей. За словами Юлії, Устим поруч із татом розслаблявся і почав говорити: слово «мама» він не вимовляв, натомість казав «тато».
Нині Василь служить у бригаді на Полтавщині й приїжджає додому приблизно раз на півтора місяця.
У березні у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15057, який має дозволити звільняти зі служби військовослужбовців, що виховують дітей з інвалідністю віком до 18 років. Серед ініціаторів документа — народний депутат Данило Гетманцев.