Свої погрожували "обнуленням": двоє окупантів добровільно здалися в полон ЗСУ
Двоє військовослужбовців армії рф, які були деморалізовані умовами служби, звернулися до проєкту Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими «Хочу жить», що дає можливість безпечно скласти зброю.
Про це повідомили NV у пресслужбі Третього армійського корпусу.
Щоб вивести росіян із позицій, які розташовувалися в районі мінних полів і де існувала загроза засідок, українська сторона провела спільну операцію за участю підрозділів Третього армійського корпусу та Головного управління розвідки Міністерства оборони. Координацію й технічну підтримку, зокрема, забезпечували безпілотники 66-ї окремої механізованої бригади, приданої корпусу.
Заступник голови Координаційного штабу Андрій Юсов розповів, що дії ГУР і підрозділів Третього армійського корпусу вдалося швидко узгодити. У визначений момент російські військові залишили укриття, де на них уже очікував український дрон. Завдяки скоординованим діям їх вдалося евакуювати та поповнити обмінний фонд.
У проєкті «Хочу жить» зазначили, що від моменту звернення через чат-бот до фактичного виведення минуло менш ніж 10 днів.
У ГУР і підрозділах, які брали участь в операції, пояснили, що одним із найскладніших завдань стала передача російським військовим телефона з маршрутом евакуації.
За словами начальника розвідки 66-ї ОМБр імені князя Мстислава Хороброго з позивним Рост, доставити пристрій потрібно було так, щоб російські засоби РЕБ не заглушили безпілотник, а самі адресати змогли знайти передану «посилку». Для цього українським військовим довелося чекати відповідних погодних умов.
Ще одним складним етапом було організувати пересування росіян територією, яку контролювали війська рф, так, щоб їх не помітили та не знищили свої ж. Рост розповів, що на маршруті доводилося робити паузи й чекати зміни часу доби. Для захисту від російських безпілотників військових рф забезпечили антитепловізійними плащами.
У ГУР наголосили, що подібні операції зазвичай потребують більше часу, адже окремим складним етапом є встановлення контакту. Цього разу діяти довелося швидко, оскільки російські військові вже перебували в сірій зоні, а їхні командири, за даними української сторони, погрожували їм «обнуленням» у разі відступу.
Андрій Юсов пояснив, що зазвичай росіяни звертаються до проєкту «Хочу жить» заздалегідь, і тоді є час підготувати маршрут, визначити умови та момент для безпечної евакуації. Водночас, за його словами, встановлення контакту часто затягується, бо російських військових залякують розповідями про нібито погане ставлення українців до полонених. Також вони нерідко бояться, що про їхнє звернення дізнається ФСБ і їх покарають.
Серед тих, хто здався цього разу, був трудовий мігрант. Він розповів, що під час підписання контракту йому обіцяли службу в тилу, але згодом направили до штурмових підрозділів. За його словами, відмова виконувати накази або спроби скаржитися можуть завершуватися покараннями, зокрема повторним відправленням на штурми. Також він заявив про тиск після звернень родичів до російських органів.
Полонені розповіли й про жорстке ставлення в окремих підрозділах армії РФ. За їхніми словами, були випадки, коли поранених не евакуйовували, а змушували рухатися далі вперед. Вони стверджують, що для багатьох військових вибір фактично зводиться до участі у штурмах або пошуку можливості здатися в полон.
Один із полонених розповів, що в місці розташування їм говорили не здаватися за жодних обставин і лякали розповідями про те, що в українському полоні нібито катуватимуть.
Українські військові вважають, що успіху операції частково сприяла слабка координація між російськими підрозділами. За словами розвідників 66-ї бригади, росіяни на позиціях не розуміли, військові якого саме підрозділу наближаються до лінії бойового зіткнення з їхнього боку.
У ГУР повідомили, що від 2022 року в межах проєкту «Хочу жить» було проведено понад 400 успішних операцій із виведення російських військових, які вирішили здатися або перейти на бік українських сил.